Терморегулятори для обігрівачів торгової марки terneo бувають двох видів залежно від способу монтажу — з установкою їх безпосередньо в електричну розетку (rz, srz, rzx, pro-z) або в попередньо змонтований підрозетник (rol, vt, pro і sen).
Далі докладніше розберемось — як потрібно підключати терморегулятори до обігрівачів? Підключення терморегуляторів, призначених для розеток, робиться наступним чином. Вилку регулятора вставляють у відповідну частину стандартної розетки (розрахунковий струм якої не менше 16 А) з клемою заземлення (з'єднаною з відповідним контуром будівлі). Важливо забезпечити надійні контакти у всіх парах клем. До штатної розетки терморегулятора потрібно підключити вилку, наприклад, від інфрачервоного нагрівача (навантаження). У свою чергу, його струм також не може перевищувати ті ж 16 А.
Важливо пам'ятати, що всі терморегулятори terneo призначені для експлуатації виключно всередині приміщень. При цьому ризики від попадання вологи і її бризок в місці монтажу цих регулюючих пристроїв повинні бути зведені до мінімуму. Монтувати регулятори в басейнах, ванних і туалетних кімнатах, кухнях слід так, щоб повністю виключити випадкові попадання бризок на них. Не рекомендується встановлювати терморегулятори поблизу нагрівального чи охолоджувального обладнання або на рівні підлоги. Також регулюючі пристрої не можна піддавати дії протягу і прямого сонячного світла.
Від короткого замикання ланцюг живлення нагрівача захищає автоматичний вимикач (АВ). Його обов'язково встановлюють перед терморегулятором. АВ повинен бути розрахований на номінальний струм до 16 А. Його підключають в розрив фазного провідника відповідно до схеми 2. Встановлюють АВ всередину розподільного щитка. Аналогічно, щоб захистити користувачів від ураження струмом витоку, також треба встановити в щиток пристрій захисного відключення (ПЗВ). Важливо – струм, комутований терморегулятором, повинен бути не більше 2/3 від максимальної величини, наведеної в паспорті пристрою.
Тепер розглянемо, як підключити обігрівач через терморегулятор, який змонтований в підрозетник.
Для пристроїв моделей rol, vt і pro важливо відзначити наступне. При першому включенні потрібно обов'язково внести в настройки цих терморегуляторів потужність, яку нагрівач (навантаження) споживає від електромережі. Це дозволить термодатчику більш правильно вимірювати температуру, а терморегулятори моделей pro і pro-z за рахунок цього правильніше ведуть статистику енергоспоживання навантаження.
Всі терморегулятори, що встановлюються в підрозетник (rol, vt, pro і sen), треба монтувати на внутрішніх стінах приміщень, які не освітлюються безпосередньо сонцем і подалі від потужних потоків повітря (протягів). Це робиться для коректного вимірювання температури вбудованим датчиком. Допустима висота установки терморегуляторів дорівнює 0,4 – 1,7 м щодо рівня підлоги (рис.1). Перед установкою в стіні роблять кругле поглиблення під монтажну коробку (стандартний діаметр 60 мм) і канавки, в які укладають і фіксують проводи живлення. Їх з запасом заводять в підрозетник.
Потім для терморегуляторів виконують електричні з'єднання. Перед цим з регулятора потрібно демонтувати декоративну лицьову панель. Далі його поміщають всередину підрозетника і закріплюють там гвинтами. З'єднувальні клеми терморегуляторів розраховані на проводи перетином до 2,5 мм² (рекомендується не менше, ніж 2 × 1 мм²). Щоб зменшити механічні зусилля на клемах, використовують багатожильний провід з м'якого металу (мідь). Алюміній вкрай не бажаний. Жили обжимають в клемах за
допомогою викрутки з плоским лезом (ширина не більше 3 мм), момент затягування не повинен перевищувати величину 0,5 Н × м. Більш широке лезо інструменту може пошкодити клеми. Це приведе до відмови в гарантійному ремонті терморегулятора.
Важливо контролювати, щоб комутований регулятором до обігрівача струм не перевищував 2/3 паспортного. В іншому випадку нагрівачі підключають за допомогою контактора (схема 3). У його якості може виступати підібране (на відповідний струм) силове реле або магнітний пускач. Це робиться в декількох випадках: