Ці прилади призначені для контролю та управління подачею напруги на навантаження. Якісно перевірити працездатність реле напруги у побутових умовах без деяких елементів спеціалізованого обладнання вкрай проблематично, якщо не сказати неможливо. Для ефективної перевірки реле напруги вам буде потрібно зібрати електричну схему, яка складається з:
На випробуваному пристрої встановлюємо межі робочої напруги.
У якості прикладу розглянемо готовий пристрій виробництва компанії DS Electronics – реле напруги D2-50. Нижня межа напруги для цієї моделі становить 120-210 V. За допомогою кнопок управління встановимо цей параметр та верхню межу (в інтервалі 220–280 V). Або використаємо заводські налаштування.
Подаємо напругу з автотрансформатора – щоб сигнальна лампа, підключена у якості навантаження, засвітилася. Далі обертаємо ручку автотрансформатора, збільшуючи напругу. Підвищуємо її доки не досягнемо верхньої встановленої межі, контролюючи показники індикатора реле й вольтметра. Ці показники повинні співпадати, не перевищуючи похибки вимірювань обох приладів. При досягненні верхньої межі реле повинно відключити лампу, але продовжити роботу у межах напруги, що підвищується, у схемі. Верхня, заявлена виробником, межа напруги для моделі реле D2-50 складає 420 V. Далі при підвищенні напруги, виробник не гарантує надійну експлуатацію приладу впродовж тривалого часу.
Аналогічна картина повинна спостерігатися при зниженні напруги у схемі. При досягненні нижньої межі, встановленої на реле напруги, повинно відбутися вимкнення сигнальної лампи у відповідності з заданою затримкою вимкнення. Та реле продовжує роботу, виводячи на екран величину вимірюваної ним напруги у схемі, аж до досягнення нижньої межі працездатності, у нашому випадку це 100 V.
Якщо у процесі перевірки прилад у точності виконував вказані дії, то він справний та придатний до експлуатації. Якщо відбувалися збої, то реле напруги не може коректно працювати. Воно потребує ремонту.
Для найпростішого методу перевірки роботи терморегулятора підручними засобами необхідні з’єднувальні дроти достатнього перетину з неушкодженою ізоляцією. Також буде потрібен простий «замінник» навантаження. Найчастіше для цих цілей використовують лампу розжарювання, патрон до неї та з’єднувальні дроти. До клем, які призначені для підключення навантаження, приєднаємо патрон з лампою розжарювання. До відповідних клем терморегулятора приєднуємо дроти для підключення мережі. Дотримуйтеся правильного фазування! Для цього слідуйте схемі підключення, вказаній на тильній поверхні корпусу терморегулятора. Та до вказаних на схемі контактів приєднуємо дроти термодатчика.
Після збирання цієї нехитрої схеми, за допомогою регулюючих кнопок або ручки регулятора (у залежності від конструкції пристрою) на приладі встановлюємо потрібний температурний режим. Температуру на регуляторі бажано виставляти свідомо вище температури навколишнього середовища для того, щоб терморегулятор ввімкнув реле та подав напругу на навантаження. Якщо терморегулятор спрацював, то повинна засвітитися лампа. Для більшої переконливості, рекомендується виставити після цього температуру нижче, з тим, щоб терморегулятор вимкнув навантаження. При цьому час між вмиканням та вимиканням навантаження при зміні заданої температури повинно перевищувати 1 хвилину. Витримати цю умову необхідно для того, щоб виключити вплив захисної затримки між перемиканнями реле. Ця затримка дозволяє продовжити загальний строк служби регулятора.
Тут ми описали найпростіший спосіб того, як перевірити роботу терморегулятора у стандартних побутових умовах. Для більш якісної та професійної перевірки потрібно використовувати вольтметр замість сигнальної лампи. Так, при спрацьовуванні терморегулятора, напруга на його клемах, до яких підключається навантаження, повинна бути на рівні стандартної мережевої напруги (приблизно 220V).
Встановлену користувачем температуру терморегулятор може не набирати внаслідок цілої низки причин. Може вийти з ладу сам терморегулятор, можливі несправності температурного датчика (обрив з’єднувальних дротів, коротке замикання або неточності у вимірюванні температури). Можливою причиною такого дефекту у роботі приладу не рідко виявляються загальні проблеми електропостачання об’єкту. У тому випадку, якщо регулятор температури справний, причиною збою можуть бути дефекти, допущені при монтажі нагрівального обладнання. Які це можуть бути випадки:
Клацання – незмінний супутник роботи реле електромеханічного типу. Практично у всіх терморегуляторах (за виключенням terneo eg та terneo mod) характерні клацання супроводжують перехід терморегулятора з робочого стану у режим очікування та назад. Однак трапляється так, що терморегулятор постійно видає ці клацання без спрацьовування приладу та переходу у робочий режим.
Основна причина подібної несправності – конденсатор, наявний у схемі блоку живлення терморегулятора. Ця деталь втрачає ємність у процесі експлуатації та, як наслідок, повинна бути замінена на справну та аналогічну по робочим характеристикам.
Втім, дана несправність не характерна для терморегуляторів марки terneo, які використовують імпульсні блоки живлення.
Описані у статті перевірки пристроїв користувач у змозі виконати самостійно у побутових умовах. Однак для більш точної оцінки працездатності терморегулятора або реле бажано звертатися до спеціалізованих сервісних центрів. Тому дуже важливо при купівлі перевіряти правильність заповнення всієї належної документації (перш за все, гарантійного талона на обладнання).
Нагадаємо, що всі пристрої DS Electronics мають тривалу та надійну гарантію. На терморегулятори термін гарантії складає 3 роки, а на реле напруги – 5 років. Офіційний сервіс надає повний набір комплектуючих у себе на складі, таким чином можливий ремонт зводиться до мінімальних строків.